Парк Гагаріна було засновано у 1964 році, коли частину території Ботанічного саду, відокремлену до паркової зони, було названо на честь першого космонавта планети. У 2002 році парк Гагаріна знову став частиною Ботанічного саду. А історія цієї зони відпочинку почалася ще в дореволюційні роки.
Початок ХХ століття
Стрімкий зріст промислових підприємств у Катеринославі у ХІХ-на початку ХХ століть призвів до швидкого погіршення екологічної ситуації. Місцеві вчені забили тривогу: «Ситуація призводить до того, що у найближчому майбутньому зовсім не залишиться жодного з видів тих рослин й трав, які ще нещодавно зростали у степах Катеринославської губернії. Багато з таких видів вже зовсім загублено. Втратити ті види, що залишилися – це гріх перед майбутніми поколіннями. Зберегти їх можна, лише організувавши музей флори – Ботанічний сад».
У 1910 році Катеринославське міське управління уклало постанову про організацію Дослідницької сільськогосподарської станції. Місце для неї обрали на тодішній околиці міста, поряд з міськими дачами. Ця станція і стала основою для організації Ботсаду. Велику роль в цьому було відведено професорам Харківського університету, братам Олександру й Леоніду Рейнгардам. Вони переїхали до Катеринослава, і у 1918 році стали одними із засновників місцевого університету, завідували університетськими кафедрами майже до початку Другої світової війни. Олександр Рейнгард присвятив себе фізіології рослин, саме під його керівництвом співробітники кафедри ботаніки та студенти університету у 1931 році почали висадження рослин на схилах Червоноповстанської балки. Спочатку Ботсад охоплював 12 гектарів, на яких зростали 165 видів дерев. І хоча головною спеціалізацією Ботсаду була саме місцева флора, тут висаджували також дерева, які ніколи раніше не зростали в нашій місцевості: корейський персик, маньчжурський горіх, аралія, кедр, китайська гліцинія, японський дуб, коркове дерево тощо. Ще до війни Ботсад (директором якого став Олександр Рейнгард) був головним центром науково-дослідної роботи, присвяченої флорі південно-східної частини України.
Роки війни та післявоєнний час
Трагічні криваві події відбулися на території Ботсаду у роки війни. У 1941 році фашистські окупанти розстріляли тут одинадцять тисяч городян єврейського походження. На згадку про ці страшні події у 1974 році встановили меморіальний камінь, який у 2002 році замінили гранітною стелою за ініціативою Інституту прикладного іудаїзму. Щорічно біля меморіалу проводиться траурна процесія на згадку про загиблих у роки Другої світової війни.
Після війни місто Дніпро (Дніпропетровськ) почало швидко відбудовуватись. З 1963 року Ботанічний сад стає заповідною зоною, а у 1964 році третина його була відокремлена у парк Гагаріна. На розі вулиці Казакова та проспекту Гагаріна було встановлено шпиль, який символізував запуск ракети, біля центрального входу – стелу із назвою парку з ім’ям першого космонавту, у самому парку були збудовані літній майданчик, кінотеатр, дитячий басейн, встановлені гойдалки, карусель, прокладено асфальтовані доріжки з лавками для відпочинку.
Сучасний стан
Ботанічний сад і досі є науковою базою для проходження практики студентами біологічного факультету. Колекція рослинного фонду налічує близько 3500 сортів, 1200 з яких зростають в оранжерейній теплиці, збудованій ще у 1975 році для тропічних та екзотичних видів. Бажаючі можуть відвідати Ботанічний сад – співробітники проводять відкриті дні, організовують екскурсії за запитом.
На жаль, вже наприкінці 1980-х років, нічого, крім стели-ракети, не залишилось від цього благоустрою. Навіть фотографії не збереглися в міських архівах, лише спогади та згадки містян про улюблений колись парк у центрі Дніпра…
Улюбленим він і залишився. Тому ми вирішили вдихнути в парк нове життя, наповнити його новим сенсом, зробити це місце комфортним не тільки для відпочинку, а й для розвитку та освіти! В рамках співпраці Noosphere та Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у 2019 році розпочато роботи з благоустрою частини паркової зони Ботанічного саду.
Дякуємо Лєсі Логашовій за надані архівні матеріали
Дякуємо Олені Присягіній та групі у фейсбуці "История в фотографиях. Екатеринослав-Днепропетровск" за можливість розмістити фотографії з сімейних архівів дніпрян
